24 лютого.4 роки повномасштабної війни.12 років боротьби за нашу свободу.Сьогодні — не просто дата.Сьогодні — пам’ять. Біль. Гідність. І тиша, у якій звучить кожне серце.Чотири роки тому ми прокинулися від вибухів.І відтоді кожен день — це випробування на стійкість.Для країни.Для кожної родини.Для кожної дитини.Наші учні зростають у час, коли слово «мир» стало найзаповітнішою мрією.Вони знають, що таке укриття.Вони вчаться під звуки сирен.Вони пишуть твори про Перемогу — щиро, по-дитячому, з вірою.І саме заради них —за їхній спокійний сон,за можливість навчатися, мріяти, планувати майбутнє —стоять наші воїни.Низький уклін Захисникам і Захисницям України.Тим, хто сьогодні на передовій.Тим, хто повернувся з пораненням.І світла пам’ять тим, хто віддав своє життя за кожного з нас.Щира вдячність волонтерам — людям великого серця, які щодня підтримують наших військових, допомагають родинам, не зупиняються ні на мить.Дякуємо медикам, рятувальникам, енергетикам, усім, хто тримає свій фронт.Освітяни сьогодні також на передовій —передовій знань, підтримки, віри.Бо навіть у час війни школа залишається місцем світла.Місцем, де дитинство має право на надію.4 роки повномасштабної війни.12 років боротьби.Ми пам’ятаємо.Ми дякуємо.Ми віримо.І разом — вистоїмо.Заради наших дітей.Заради майбутнього України.🇺🇦