Толерантність починається з дому. Із щоденних слів, вчинків, прикладів. З 19 по 25 травня в Україні триває Тиждень без бар’єрності — це час, коли ми особливо звертаємо увагу на те, наскільки наші міста, школи, лікарні, сайти, навіть наші думки є доступними та відкритими для всіх людей — незалежно від віку, стану здоров’я, мови, зовнішності чи обставин життя. Бути безбар’єрним — це не лише про пандуси чи субтитри. Це про людяність і щоденну звичку бачити не "проблему", а людину. Це коли: — у транспорті є місце для мами з візочком чи людини на кріслі колісному; — у розмові ми не вживаємо образливих стереотипів; — у серці — розуміння, що ми всі різні, але рівні в гідності. Безбар’єрність починається з дрібниць. І з дому. Бо саме вдома діти чують перші слова про повагу. Саме вдома ми вирішуємо: ми будуємо стіни чи двері. Зробімо цей тиждень не лише про розмови, а про дії. Для себе. Для інших. Для майбутнього. #ТижденьБезБар’єрності #Безбар’єрнаУкраїна #ТолерантністьПочинаєтьсяЗДому #Рівність #Інклюзія #ДоступністьДляВсіх
-
Сьогодні – День українського добровольця. Це день тих, хто не чекав наказів, а встав на захист України за покликом серця. Тих, хто у 2014 році кинув виклик ворогу, не маючи нічого, окрім мужності та любові до Батьківщини. Тих, хто продовжує боротися сьогодні – на фронті, в тилу, у кожному куточку країни. Добровольці – це сила, яка змінює хід історії. Вони обрали свободу і борються за неї щодня. Вони – символ незламності, самопожертви й віри в перемогу. Дякуємо кожному добровольцю! Пам’ятаємо тих, хто віддав життя за Україну. Слава добровольцям! Слава Україні!
-
8 травня — День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні У цей день ми вшановуємо пам’ять мільйонів людей, чиє життя було зруйноване війною. Друга світова забрала понад 50 мільйонів життів. Вона принесла небачені страждання, голод, депортації, знищення міст і сіл. Україна стала одним із головних театрів бойових дій, а її народ зазнав одних із найтяжчих втрат. Село Червоний Тік не стало винятком. З серпня 1941 року воно перебувало під нацистською окупацією. Лише 3 лютого 1944 року, під час наступу радянських військ, село було звільнене. Тоді загинули десятки воїнів, які сьогодні поховані у братській могилі в центрі села. Їхні імена, як і подвиг, назавжди вписані в історію Червоного Току. Окремо вшановуємо пам’ять лейтенанта медичної служби Олени Гусєвої, яка, рятуючи поранених на полі бою, загинула від ворожого обстрілу. Її жертовність і мужність є прикладом справжнього героїзму та людяності. Цей день — не лише про минуле. Він — про теперішнє. Сьогодні Україна знову бореться за свою свободу. Ми щодня бачимо, як страшні сторінки історії повторюються: знову обстріли, евакуації, руйнування, втрати. Але, як і тоді, ми не скорилися. Пам’ятаючи подвиги минулого, ми гідно протистоїмо новим викликам. Ніколи знову — це не лише заклик, це обіцянка нашим дітям. Світла пам’ять загиблим. Вічна шана ветеранам. Слава усім, хто боронить Україну сьогодні. #ДеньПам’яті #ЧервонийТік #НіколиЗнову #8травня #ПеремогаНадНацизмом #СлаваУкраїні #Пам’ятаємоПеремагаємо
-
Немає коментарів:
Дописати коментар