1000 днів війни Три роки, як у нас війна... Сумна, важка, кривава дата. У серце проситься весна, Та нам сьогодні не до свята. Сумні часи, великі втрати... Хрести і вкрадені життя. В сльозах країна, плаче мати, І кожен день сирен виття. Зі страху в снах ридають діти. Зриваються під свист ракет. Кінця нема... рано радіти. Одна дорога лише вперед. Батьки воюють та сини, І чийсь дідусь допомагає. Йде допомога з сторони, Та зброї все ж не вистачає. Тримаймося, скільки є сил. Лиш разом ворогів зламаєм. В нас сильний фронт, надійний тил. Ми переможем, все здолаєм. Дай Бог весною перемогу! Дай людям віру і надію. Спини криваву цю дорогу. Здійсни мільйонів світлу мрію...
-
-
Сьогодні – День українського добровольця. Це день тих, хто не чекав наказів, а встав на захист України за покликом серця. Тих, хто у 2014 році кинув виклик ворогу, не маючи нічого, окрім мужності та любові до Батьківщини. Тих, хто продовжує боротися сьогодні – на фронті, в тилу, у кожному куточку країни. Добровольці – це сила, яка змінює хід історії. Вони обрали свободу і борються за неї щодня. Вони – символ незламності, самопожертви й віри в перемогу. Дякуємо кожному добровольцю! Пам’ятаємо тих, хто віддав життя за Україну. Слава добровольцям! Слава Україні!
-
Крим – це дім, який чекає на своїх 26 лютого – день, коли тисячі людей вийшли, щоб відстояти своє право жити у рідному Криму вільно. Це день сміливості, єдності та любові до своєї землі. Крим – це більше, ніж територія. Це історії людей, родин, традицій. Це море, гори, степи, що пам’ятають кожного, хто називає його своїм домом. Неможливо стерти пам’ять, неможливо змусити серце забути. Крим живе в тих, хто його любить і чекає. І він обов’язково повернеться до своїх. #КримНашДім #ДеньСпротиву #ЛюбимоКрим
Немає коментарів:
Дописати коментар