Війна війною, а життя продовжується🌿.

  Кожен день зустрічає нас цілою купою новин, подій, різних почуттів. Несподівані виклики, безкінечні термінові справи. Навіть якщо звичайне життя стало схожим на «день бабака», ми все старанно вирішуємо, просуваючись крок за кроком. Це структурує нас і наш день, посилює відчуття того, що можемо впливати на своє життя і добробут.

Війна війною, а життя продовжується.

І це важливо помічати. Помічати і дякувати собі за кожен зроблений крок, кожне зусилля.

Дякувати життю (якщо Ти віруючий/а - Богу) за те, що я є, за те, що я живий/а і здоровий/а!

Дякувати за те, що я здатний/а страждати, але й радіти, любити і співпереживати, що у мене є свідомість, душа, тіло, розум;

Дякувати за те, що у мене є їжа, одяг, близькі мені люди;

Дякувати людям навколо за те, що вони підтримують і допомагають мені;

Дякувати місцю, де я живу, або де я зупинився/лася на якийсь час;

Дякувати своїй душі за чутливість, терпіння, здатність вірити, любити, прощати, долати, насолоджуватися, вміння страждати і радіти.